Розповідь одинадцята. «Я їду до дому, до себе до дому…»
Субота, 01 вересня 2018, 15:26

Як говориться, у всього є початок і у всього є своє завершення. І ось настав день коли нам потрібно збирати свої валізи і їхати до дому. На цей день ще припало і день народження нашого найменшого актора Кіріла. Зранку ми вирішили зробити сюрприз і привітати його за сніданком у кафе. Тому ми заздалегідь попросили, щоб він зайняв місця у кафе і коли він сидів там і нічого не підозрював, ми з кульками, свистілками під пісню Арсена Мерзояна «Подарую кулю зелену-зелену» забігли в кафе і привітали його з днем народження. На ці очі потрібно було подивитись, він не очікував такого сюрпризу і на це був розрахунок. Кожен збирав валізи мовчки… Всі були під враженням… На вокзалі прощались з Аліною, дякували їй за все, що вона подарувала нам десять днів позитивних емоцій, це запам’ятається на все життя. Діти з сумом відїзжали з Польщи…

 

Заходи

Клуб

Проекти